Через неконтрольоване вивезення радіоактивного лісу з Чорнобильської зони українці ризикують не тільки купити забруднені дрова для опалення своїх будинків взимку, але і отримати понаднормову дозу небезпечних речовин з продуктами. Проте численні екологічні громадські організації ніяк не реагують на небезпеку для здоров'я населення України.

Про зв'язок між вирубкою лісу під Чорнобилем і радіоактивним забрудненням овочів та зерна в українських магазинах йдеться в сюжеті-розслідуванні журналістів програми "Гроші" на 1+1.

За даними авторів сюжету, забруднений ліс із зони відчуження розвозиться по всій країні – і використовується для виготовлення меблів, вікон, дверей і навіть в якості дров для опалення. При цьому, за словами депутата Іванківської селищної ради Сергія Грищенка, після спалення чорнобильська деревина стає набагато небезпечніше, з точки зору впливу на здоров'я людини.

"Якщо цей (виготовлений з вивезеної із зони відчуження деревини – Ред.) стіл спалити, то вся радіація з нього сконцентрується в попелі, і ось зола стане низько активними радіоактивними відходами", - стверджує Грищенко.

При цьому, як припустили журналісти, для опалення використовується левова частка вивезеного з Чорнобильської зони лісу.

"Виробництво тріски і паливних палетів тут, як і пилорами, на кожному кроці. Робота кипить. Вивозять цілими фурами. Тому, коли будете запасатися паливом на зиму, поцікавтеся його походженням, щоб ваша піч або котел світилися тільки від полум'я, а не від радіації. Адже спалюючи такі дрова, ви будете труїти себе і оточуючих", - запевнив автор сюжету.

Саме з цим вчені пов'язують підвищений рівень гомоцистеїну у дітей з прилеглих до зони відчуження районів.

"Реєстрували в квітні рівень гомоцистеїну і в грудні в одних і тих же дітей. 75% дітей мали різко підвищений рівень гомоцистеїну саме з території Поліського району - Поліського, Іванківського, прилеглого до зони. Ось вам доказ того, як впливає екологічне середовище на обмін речовин, і майбутнє того, що ми спостерігаємо", - цитують у сюжеті доповідь експерта з радіаційної медицини, професора Юрія Бандажевського, зроблена ним ще у 2016 році.

За даними вчених, таке перевищення провокує серйозні ушкодження кровоносної системи, небезпечні ураження мозку або виникнення хвороби Альцгеймера. Однак, стверджує кореспондент, доповідь професора Бандажевського ніяк не змінила ситуацію: на Іванківській теплоелектростанції, як і 4 роки тому, продовжують спалювати радіоактивну деревину. Про це "Грошам" розповіли місцеві депутати.

"Дрова паливні, цезію – 50 беккерелів на кілограм, стронцію – 45 беккерелів на кілограмі", - заявив журналістам Грищенко, демонструючи документи на доказ своїх слів.

"При зольності деревини для розрахунків беруть 1%. Це свідчить про те, що якщо ви взяли тут, наприклад, у вас 50 беккерелів на кілограм, то в золі відповідно буде 5000 беккерелів на кілограм активність. Відповідно, якщо вся ця радіація збереться в один кілограм золи, то активність буде помножена на 100, буде 5000 бекерелів. Сумарно 10 тисяч", - розповідає депутат.

За словами кореспондента, такі показники характерні для радіоактивних відходів, які за законом повинні утилізувати за спеціальною дорогої процедури. Замість цього заражену золу згрібають у фури – і розвозять по Україні для удобрення полів. Небезпечне "добриво" аграріїв приваблює низькою ціною.

"Ця зола згрібається, перевантажується на великі фури і вивозиться на поля України", - стверджує депутат Іванківської селищної ради Олег Денисенко.

"Купують радіоактивний попіл в особливо великих обсягах, – це сотні тисяч тонн, – саме великі агрофірми", - підтримує колегу Грищенко.

Саме так, стверджується в сюжеті, забруднюються зерно, овочі і ягоди, які вирощуються на полях в Україні, і які може придбати будь-яка людина в нашій державі.

"Людина, яка приходить на ринок, вона купує картоплю, вирощену на цій золі, вона не розуміє, яка активність цього картоплі, і вона ніколи не виміряє", - стверджує Денисенко.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний фонд дикої природи заявив, що в Україні замовчуються проблеми вирубки лісів, забруднення річок і захаращення сміттям територій. Активістів переважної більшості екологічних громадських організацій ці проблеми цікавлять менше, ніж, наприклад, пожежі в Австралії.

Особливо дивно виглядає повне ігнорування еко-активістами масштабних пожеж та вирубки лісу в Чорнобильській зоні. Втім, як встановили журналісти 24 каналу, така позиція стає цілком зрозумілою, якщо взяти до уваги появу в Україні нової професії – "активіст за викликом". Згідно з результатами розслідування, екологічна тематика дедалі частіше використовується виключно як спосіб заробітку, політичного піару чи нейтралізації бізнес-конкурентів.