Європа стала епіцентром пандемії COVID-19. Випадків зараження й смертей більшає в Італії, Іспанії, Франції й Німеччині. А багато країн запровадили обмеження й закрили свої кордони. Тим часом, США, спіткнувшись об затримки й несправність засобів для проведення тестів, лише намагаються зрозуміти, яким буде їхній тягар через COVID-19. Хоча експерти переконані, що Америка на тому ж шляху, що й країни Європи.

На тлі цих жорстких тенденцій, Південна Корея стала символом надії й моделлю для наслідування. Країна з 50-мільйонним населенням змогла рішуче сповільнити свою епідемію. Сьогодні вона повідомила лише про 74 нових випадки зараження. І це дуже мало в порівнянні з піковими 909 випадками, зафіксованими в Південній Кореї 29 лютого, - пише журнал Science.

Сеул зробив це без ізоляції цілих міст чи будь-яких інших авторитарних заходів, які допомогли Китаю взяти епідемію під контроль.

"Південна Корея - демократична республіка. Ми відчуваємо, що блокування - це не розумний вибір", - сказав інфекціоніст з Корейського університету Кім Ву-Джу.

Південнокорейський успіх може стати уроком для інших, а також застереженням про те, що навіть після скорочення кількості випадків, країні потрібно ще поборотися за відновлення. За успіхом Південної Кореї стоїть найдорожча й найкраще організована програма проведення тестів у світі, яку доповнили масштабні зусилля з ізоляції інфікованих людей, а також відстеження й поміщення під карантин всіх, з ким вони контактували. Сеул перевірив на коронавірус більш ніж 270 тисяч людей. Таким чином на кожен мільйон населення припадає 5200 тестів. І це найвищий показник у світі за винятком крихітного Бахрейну, про що свідчать дані сайту Worldometer. США досі проводили 74 тести на мільйон населення. Це підтверджує інформація американського Центру контролю й профілактики захворювань.

За словами дослідника нових інфекційних захворювань Університету Нового Південного Уельсу Раіни МакІнтаєр, досвід Південної Кореї демонструє, що "масштабні діагностичні можливості - це ключ до епідеміологічного контролю".

"Відстеження контактів - теж дуже впливає на контроль епідемії, так само як й ізоляція випадків", - сказала вона.

Однак, чи вдасться Сеулу зберегти свій успіх, не відомо. Кількість нових заражень радикально скорочується через титанічні зусилля в розслідуванні масивного кластера з більш ніж 5 тисяч випадків (це 60% від загальної кількості в країні), пов'язаних з  Церквою Ісуса Христа Сінчонджі. Тепер таємна, месіанська секта згортає свою діяльність. Але, як пояснив інфекціоніст з Сеульського національного університету О Мюн-Дон, завдяки цим зусиллям "нам не довелося жорстко закривати частини Кореї".

Тепер з'являються нові кластери. З минулого тижня влада повідомила про 129 нових випадків заражень, більшість з яких пов'язані з колл-центром в Сеулі.

"Це може бути джерелом поширення в громаді", - сказав Кім Ву-Джу, нагадавши, що столиця країни і провінція, в якій вона розташована, лишається домом для 23 мільйонів людей.

Південна Корея засвоїла урок про важливість готовності через важкий досвід. В 2015 році південнокорейський бізнесмен повернувся додому з близькосхідним коронавірусним респіраторним синдромом (MERS). Він захворів після того, як побував у трьох країнах на Близькому Сході. Чоловіка оглянули в трьох південнокорейських лікарнях, перш ніж виявили в нього MERS й ізолювали. Але до того часу він вже запустив ланцюг розповсюдження інфекції, спричинивши зараження 186 людей і смерть ще 36. Серед постраждалих були госпіталізовані з іншими недугами пацієнти, а також відвідувачі й медичний персонал лікарень. Після відстеження, проведення тестів й відправки в карантин 17 тисяч людей епідемію вдалося зупинити. На це знадобилося два місяці. Тінь епідемії налякала країну й нашкодила економіці.

"Цей досвід показав, що лабораторні тести критично важливі для контролю нових інфекційних хвороб", - сказав Кім Ву-Джу.

"Досвід з MERS точно допоміг нам покращити профілактику й контроль заражень в лікарнях", - додав О Мюн-Дон. Він наголосив на тому, що наразі в Південній Кореї не було повідомлень про лікарів чи інших медпрацівників, які б захворіли через COVID-19.

Законодавство, ухвалене після MERS, дало уряду право збирати дані про мобільні телефони, кредитні карти, а також іншу інформацію про тих, у кого виявили небезпечний вірус. Це допомогло визначити їхнє пересування й контакти за останній час. Цю інформацію без ідентифікаторів особи поширюють через соціальні мережі, що дозволяє іншим перевірити, чи перетиналися їхні шляхи з зараженими людьми.

Після появи нового коронавірусу в Китаї, корейський Центр контролю і профілактики хвороб (KCDC) почав терміново розробляти власні тести й співпрацювати з виробниками діагностичних засобів, щоб якомога швидше з'явилися комерційні засоби для перевірки. Перший південнокорейський тест був схвалений 7 лютого, коли в країні було лише кілька випадків зараження. Його розіслали в усі регіональні центри. Через 11 днів після того тест 61-річної жінки виявився позитивним. Цей випадок називають "Справою 31". Як виявилося, 9 і 16 лютого вона побувала на богослужінні в церкві Сінчонджі в місті Тегу за 240 кілометрів від Сеулу, коли почувалася трохи хворою. Під час служби близько 500 вірян сиділи пліч-о-пліч на підлозі впродовж двох годин.

Всього за наступні 12 днів в Південній Кореї виявили понад 2900 нових випадків зараження. Більшість з постраждалих були членами церкви Сінчонджі. Лише 29 лютого KCDC повідомило про понад 900 нових випадків, таким чином загальна кількість зросла до 3150. Південна Корея стала країною з найбільшою епідемією після материкового Китаю. Кім Ву-Джу пояснив, що спалах перевершив діагностичні можливості KCDC. А 130 детективів відомства не справлялися. Відстеження контактів було зосереджене на кластері церкви Сінчонджі, в якому 80% тих, у кого спостерігалися респіраторні симптоми, виявилися зараженими коронавірусом. У інших кластерах цей показник становив лише 10%.

Госпіталізація пацієнтів з груп ризику була пріоритетною. Людей з помірними симптомами відправляли у спеціально виділені центри корпорацій для навчання й приміщення, надані державними інститутами. Їм надавали базову медичну підтримку й нагляд. Ті, хто одужав і чиї тести двічі були негативними, могли йти додому.  Люди, які вступали в контакт з зараженими й пацієнти з мінімальними симптомами, у членів сімей яких не було хронічних захворювань, проводили в самоізоляції два тижні. Місцева команда нагляду телефонувала двічі на день, щоб переконатися, що пацієнти дотримуються карантину, а також щоб розпитати про симптоми. Порушників карантину штрафували на три мільйони вон (2500 доларів). При повторному порушенні покарання посилювалося до 10 мільйонів вон і року у в'язниці.

Через всі ці зусилля, у регіоні Тегу-Кьонбук закінчилося місце для серйозно хворих. Четверо людей, ізольованих вдома через очікування на місце в лікарні, потрапили в реанімацію, коли їхній стан різко погіршився. Їх врятувати не вдалося. Разом з тим, кількість нових випадків скоротилася за останні два тижні. Цьому посприяла також добровільне "соціальне дистанціювання" як в регіоні Тегу-Кьонбук, так і по всій країні.

Уряд радить людям носити маски, мити руки, уникати натовпів і зустрічей, працювати віддалено, а також проводити богослужіння в інтернеті замість походів в церкву. Громадянам з жаром і респіраторними хворобами наказали лишатися вдома й стежити за своїми симптомами впродовж 3-4 днів. Кластер Сінчонджі вдалося взяти під контроль менш ніж через місяць після "Справи 31". Однак, з'являються інші кластери. У 20% випадків лишається загадкою, як люди були заражені. Це означає, що досі відбувається невиявлене поширення інфекції в громаді.

Уряд сподівається взяти під контроль нові кластери так само, як і у випадку Сінчонджі. Національні можливості діагностики збільшилися до 15 тисяч тестів на день. Були запущені 43 мобільні діагностичні станції по всій країні. Цю концепцію тепер копіюють в США, Канаді й Великій Британії. В перші тижні березня Міністерство внутрішніх справ Південної Кореї також запустило додаток для смартфонів, який може стежити за людьми в карантині й збирати дані про їхні симптоми.