Українці втратять в зарплатах: як падіння ВВП позначиться на рівні життя

2020-07-20 13:08

В Україні знизився ВВП – валовий внутрішній продукт. Держслужба статистики підрахувала, що порівняно з груднем минулого року за I квартал нинішнього року він зменшився на 0,7%. А порівняно з I кварталом 2019 року – на 1,3%. У грошах це мільярди гривень. А от доходи українців у I кварталі збільшилися.

Чому в нас ВВП став менший, яким він може бути в II кварталі і за весь 2020 рік, а також як зміна обсягів і структури ВВП позначається на рівні доходів звичайного українця.

Що таке ВВП

Макроекономіка визначає ВВП як ринкову вартість усіх вироблених в країні за рік кінцевих (призначених для безпосереднього вживання) товарів і послуг. ВВП буває номінальний, тобто який не враховує інфляцію, і реальний, який її враховує.

Отже, кожен з нас, відрахувавши до держбюджету податки зі своєї зарплати, купивши щось у магазині або проїхавши в транспорті, автоматично робить внесок у збільшення ВВП. І навпаки – зменшення зарплат, зниження витрат на купівлю автоматично роблять ВВП менше. Виходить, що більше ВВП на душу населення, то вище рівень життя в країні.

В Україні номінальний ВВП за I квартал 2020 року становить, за даними Держстату, 845,83 млрд грн, або трохи більше 20 тис. грн на кожного українця. Падіння ВВП порівняно з груднем минулого року сягнуло близько 6 млрд грн, а порівняно з I кварталом 2019 року – близько 11 млрд грн.

Для порівняння: за підрахунками Світового банку, в США ВВП на душу населення в 2019 році був 55,3 тис. доларів, в Україні – 3,2 тис. доларів. Найвищий у світі ВВП на душу населення в Люксембурзі – 111 тис. доларів, найнижчий – в африканській країні Бурунді: 200 доларів. Україна за рівнем ВВП на душу населення в кінці першої сотні країн (всього їх у рейтингу 187), в одній компанії з Бутаном і Йорданією. У наших сусідів-поляків ВВП на душу населення становить у 2019 році 17 400 доларів (40-ве місце в рейтингу).

Хто скільки вніс у спільний котел

Ми виділили основні галузі, розрахувавши за даними Держстату їхній внесок у відсотках у ВВП країни в I кварталі (див. інфографіку).

Як видно, найбільшу частку у ВВП країни внесли три "кити": промисловість – 19%, платники податків, як юрособи, так і звичайні громадяни (насамперед через податки на доходи фізосіб – зарплату), – 15% і торгівля – 14, 2%. У сумі вони дали майже половину ВВП – понад 48%. Близько 52% – це внесок інших сфер.

Якщо згадати, що в 2019 році ВВП України становив 4 трлн грн, то нескладно підрахувати: I квартал, навіть зважаючи на падіння порівняно з I кварталом 2019 року, дав лише 21% від можливого річного ВВП.

Але, як роз'яснив нам президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, щорічно в першому кварталі рівень ВВП традиційно найнижчий, а найвищий – у третьому і четвертому кварталах. Чи вдасться надолужити згаяне, з огляду на те, що, за прогнозами Мінекономіки, падіння ВВП у другому кварталі 2020 року становить 4,5%, а з початку року – 5,9%? Про це трохи нижче, а поки розглянемо, як зростання або падіння ВВП впливає на товщину гаманця пересічного українця.

ВВП і рівень життя

За оцінкою члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, структура нашого ВВП близька до структури ВВП інших країн Східної Європи, але є і принципові відмінності, на жаль, не на нашу користь.

"В Україні частка промисловості у ВВП становить 19%. Наприклад, у Словаччині промисловість дає 24% ВВП, у Польщі й Туреччині – по 22%, – аналізує Олег Пендзин. – Але в Польщі переробна промисловість дає 17% ВВП, а видобувна – 5%, у Словаччині – 20% і 4%, у Туреччині – 19% і 3%. Агросектор у нас дає 9% ВВП, у Словаччині – 5%, у Польщі – 2,5%. Будівництво у нас дає 3% ВВП, у Словаччині – 8%, у Туреччині – 7%.

А додаткова вартість (тобто зароблені гроші) набагато вище в переробній промисловості, будівництві, ніж в агросекторі. Така сама ситуація в транспорті, торгівлі, організації харчування та проживання. Тобто якщо, припустимо, на 1% падає промисловість, то втрати доходів населення набагато менші, ніж якщо на 1% буде падіння ВВП в торгівлі або сфері послуг. Головна проблема України в тому, що у нас висока частка сільського господарства і низька частка переробної промисловості".

Тому висновок експерта: на товщину "масла" на хлібові українця насамперед впливають саме транспорт, торгівля, організація харчування і проживання. Які, за статистикою, у другому кварталі через карантин втратили найбільше.

За словами Олександра Охріменка, в останні роки драйвером зростання ВВП були торгівля і сфера послуг, в тому числі IT-сервіс.

"У сучасному світі все змінилося – давно немає проблеми щось зробити, є проблема його продати, – каже Олександр Охріменко. – У промисловості через автоматизацію і роботизації залишається все менше людей. Вони перетікають у сферу торгівлі та послуг. Саме тут в Україні спостерігається найбільше падіння ВВП, і статистика за другий квартал це покаже. Зміниться в другому кварталі й структура ВВП – частка промисловості, агросектору виросте, частка торгівлі, транспорту, громадського харчування впаде. Тобто впаде ВВП у секторах, де зайнято більше працівників порівняно з промисловістю. Люди втратять у зарплатах, зросте безробіття. Ось він – вплив зміни ВВП на рівень життя населення. Саме цей його сегмент є сьогодні найбільш динамічним у загальній структурі ВВП".

Експерт також пояснив, що саме в торгівлі та сфері послуг висока додаткова вартість і швидка оборотність коштів, це дає змогу швидко і багато заробляти. У промисловості кожна вкладена гривня обертається рік і більше, а в торгівлі – тиждень-два. Це швидко позначається на зростанні або падінні ВВП.

Падіння ВВП може бути понад 15%, як у 2015 році

Експерти песимістично оцінюють ситуацію з ВВП України в нинішньому році.

"За час карантину промисловість втратила набагато менше, ніж торгівля, транспорт, організація харчування і проживання, це підтверджують і дані Держстатистики, – каже Олег Пендзин. – Голова нашого Кабміну сподівається на зростання ВВП у другому півріччі мінімум на 1%, тобто ВВП впаде за рік приблизно на 4-4,5%. А за прогнозом МВФ, падіння становитиме 8,2%, тобто ще мінус 2,3-2,5% за друге півріччя".

Олег Пендзин уточнив, що в зоні ризику, як і раніше, сфера послуг, що, як ми вже зрозуміли, дає зайнятість великій кількості людей і забезпечує швидку оборотність капіталу. Ще одне джерело доходів буде втрачено – це кошти від трудових мігрантів. Якщо в I кварталі вони переказали в Україну близько 5 млрд доларів, то в II кварталі майже нічого. Те саме очікується і в другому півріччі.

Це вдарить по торгівлі: немає покупців – постраждають продавці. Причому це не тільки базари, а й більший ринок: будівельний, побутової техніки, автомобілів тощо. Падіння очікує будівництво, автоперевезення, виробництво меблів, ресторани, туристичну сферу.

Олександр Охріменко не виключає, що в II кварталі ВВП впаде на 10%. Падіння відбудеться саме через торгівлю і сферу послуг. Карантин найсильніше їх торкнувся.

"Побоююся, якщо карантин триватиме ще пів року, то падіння ВВП можна порівняти з тим, що було в 2015 році – понад 15%. Це серйозно вдарить по доходах населення", – резюмував Олександр Охріменко.

Тобто, за прогнозами експертів, цього року економіці України не тільки не вдасться надолужити втрати, але її може чекати відкочування до показників ВВП п'ятирічної давності.

Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите некорректный текст и нажмите Ctrl+Enter - так Вы поможете нам улучшить сайт. Спасибо!