Парад закордонних лідерів до України. Чи є від них користь

2022-02-09 16:28

14 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше відвідає Україну та зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським. Перед цим останнім Київ відвідав президент Франції Еммануель Макрон, який, як і інші західні лідери, намагався досягти деескалації між Росією та Україною. Такого «параду» VIPів за такий короткий термін у Києві ще не було.

Еммануель Макрон провалив миротворчу місію

Президент Франції - прибічник виконання так званої «формули Штайнмайєра» до припинення вогню та виведення військових формувань, чого й добивається Росія. Французький лідер також прихильник перезавантаження та відновлення добрих відносин із Москвою. А останній його «миротворчий» візит до Росії та України західні й українські політологи охарактеризували як провальний з погляду зрушень у питанні ескалації між Україною та Росією.

«Я заручився впевненістю (Путіна. – Ред.), що не буде погіршення чи ескалації". Однак Росія заявила, що будь-яке припущення про гарантію було «неправильним», - повідомляє ВВС.

«Кремль у вівторок відкинув ідею про те, що президент Франції Еммануель Макрон і президент Росії Володимир Путін досягли значного прогресу у вирішенні української кризи на їхній важливій зустрічі в Москві. Заяви російських лідерів підірвали дипломатичний авторитет Франції і навіть довіру до неї саме у той момент, коли пан Макрон прибув до України, щоб продовжити свою човникову дипломатію», - пише The New York Times.

Глава німецького МЗС продовжує політику Меркель

Цього тижня Київ відвідала міністр закордонних справ Анналена Бербок. Її заяви вкотре підтвердили той факт, що ФРН щодо України продовжує політику Ангели Меркель. Це стосується просування проекту «Північний потік-2» та відмови від постачання зброї Україні. Берлін приймає лише дипломатичне вирішення кризи на Донбасі. Це навіть призвело до дипломатичного конфузу під час візиту міністра закордонних справ Анналени Бербок до Києва.

Американський телеканал CNN повідомив, що зустріч міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок та президента України Володимира Зеленського 7 лютого була скасована через її відмову прямо заявити про зупинку «Північного потоку-2» у разі вторгнення РФ до України. А також через відмову Берліна надавати зброю Україні.

Така рішучість Києва викликана тим, що наразі у країни з'явилися не менш серйозні союзники, які не лише на словах, але й насправді готові допомагати Україні всіма доступними способами. Це Британія та Туреччина. Ця зв'язка дуже цікава Києву як союзники на тлі того, як від нього фактично відмовляються Берлін та Париж. Минулого тижня Україну відвідали прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Туреччини Реджеп Ердоган.

 

Прем'єр Англії хоче поширити британський вплив на Україну

Останнім часом Лондон реалізує концепцію «глобальної Британії» та почав активно відновлювати свій вплив у світі. І нині Англія є чи не найголовнішим реальним союзником нашої країни. Наприклад, поки інші країни говорять лише про санкції проти Росії, Лондон активно постачає Україні зброю та допомагає будувати український флот.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон днями попередив Росію, що будь-яке вторгнення до України стане для неї катастрофою. «Не сумнівайтеся, якщо Росія здійснить якесь вторгнення до України, будь-якого масштабу, я думаю, що це стане катастрофою не лише для України, але й для Росії», - заявив він.

Також Англія, Україна та Польща мають намір підписати військово-політичний союз. Головними завданнями регіонального альянсу має стати як протидія російській загрозі, так і спільна робота задля майбутньої європейської безпеки.

Пострадянський простір розглядається Лондоном як один із регіонів, де має поширитися британський вплив, разом із Близьким Сходом. Головне посилення співпраці з Україною, що активно розвивається, полягає в тому, що Британія є глобальною державою, у якої в усіх регіонах світу є свої інтереси, а також союзники, важливі партнери та суперники.

Президент Реджеп Ердоган розраховує бути посередником

Останнім часом Україна має дуже хороші партнерські відносини з Туреччиною. Дві країни створили так званий формат «Квадрига» (2+2), до якого входять міністри закордонних справ і оборони обох країн.

Мета цієї освіти – політико-оборонні консультації обох країн для поглиблення співпраці України та Туреччини у сфері безпеки й оборони для відновлення стабільності і безпеки у Чорноморському регіоні, подальшого розвитку взаємодії у галузі оборонної промисловості.

І це ще не все. Після того як Мінськ перестав бути переговорним майданчиком по Донбасу, Реджеп Ердоган запропонував Стамбул як місце проведення очних зустрічей Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Таким чином, Реджеп Ердоган намагається задовольнити свої амбіції бути великим регіональним гравцем, тому він і хоче стати посередником між Україною та Росією. Росія - один із глобальних лідерів, а це означає, що і статус самого Ердогана також підвищиться. Крім цього, він має стратегічний інтерес в Україні через його конфлікт з Росією. Він вибудовує "тюркський світ" у регіоні. Ердоган підтримує Україну у кримському питанні, а також Азербайджан на Кавказі та має свої інтереси у Середній Азії.

 

Матеуш Моравецький: «Україна та Польща борються за безпеку в регіоні»

Польща наразі є одним із найпослідовніших захисників України. Варшава побоюється, що у разі агресії Росії проти України російські війська не зупиняться на кордоні з Польщею та можуть піти далі. Тому ця країна надає Україні всіляку військово-технічну та дипломатичну допомогу.

Новий політичний формат між Україною, Польщею та Великобританією буде співпрацею для боротьби за безпеку в регіоні. «Головною цінністю є, звісно, безпека в регіоні. Завдяки безпеці можуть розвиватись культура, економіка, торгівля. Ми всі у регіоні в цьому зацікавлені. Ця співпраця є боротьбою за безпеку у регіоні», - заявив під час візиту до Києва прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

Польща також входить до Люблінського трикутника (разом з Україною та Литвою), метою якого є зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

Держсекретар США зондував готовність Києва до компромісів

США щодо України займають двоїсту позицію. З одного боку, вони постачають Києву зброю, техніку та фінанси, а з іншого – були б не проти схилити Україну до виконання «Мінська» на не вигідних для неї умовах.

Американці зондують готовність української влади до поступок щодо Мінського процесу. У Вашингтоні вважають, що саме імплементація Мінських угод, які так непопулярні в Україні, є однією з головних умов деескалації. Тому намагатимуться тиснути на Київ.

Буквально днями держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що Україна нібито буде готова надати особливий статус Донбасу у міру виконання іншими учасниками пунктів Мінських угод. «В угодах йдеться про особливий статус для Донбасу, і я вважаю, що в належній послідовності українці будуть готові просунутися вперед. Мінські угоди говорять про особливий статус», - заявив Блінкен.

Думки експертів

Віталій Бала, політолог:

- Ці візити мають дві сторони медалі. Перша – публічна, яка демонструє підтримку наших зарубіжних партнерів. Це дуже добре. А ось друга сторона медалі говорить про те, що коли країну так часто відвідують закордонні лідери, ситуація дійсно серйозна. У нас кажуть, що Київ став центром міжнародної політики, але це, м’яко кажучи, перебільшення. Насправді Київ став транзитом до вирішення такої глобальної проблеми, як бажання Росії змінити європейську та світову систему міжнародної безпеки. І всі ці вояжі президентів та прем'єрів свідчать про те, що вони намагаються у такий спосіб вирішити це питання. Причому виходячи не з інтересів України, а лише з огляду на свої національні інтереси.

Олексій Якубін, політолог:

- Така кількість та рівень візитів за такий короткий проміжок часу вже сама по собі є безпрецедентною для Києва. І говорить про те, що Україна справді наразі розглядається як ключове питання європейської безпеки. Тобто на Заході є розуміння того, що ціна конфлікту буде дуже високою. І для України це спосіб солідаризації зі своїми союзниками. Також ці візити говорять про активне використання човникової дипломатії. Лідери їдуть до Москви, потім до Києва та спілкуються між собою. Тобто процес переговорів активізувався. А крім цього, такі візити мають ще якийсь терапевтичний характер. Ці візити дещо заспокоюють фінансові ринки.

Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите некорректный текст и нажмите Ctrl+Enter - так Вы поможете нам улучшить сайт. Спасибо!