В рамках програми зі зниження біологічної загрози Міністерства оборони США в Україні з 2019 року розпочало будівництво двох лабораторій - в Києві та Одесі. Про це повідомили в Посольстві США в Україні.
"Програма щодо зниження біологічної загрози Міністерства оборони США працює з урядом України над консолідацією і знешкодженням патогенних мікроорганізмів і токсинів, що викликають стурбованість, на українських державних об'єктах, в той же час дозволяючи проводити мирні дослідження і розробку вакцин. Ми також працюємо з нашими українськими партнерами для забезпечення того, щоб Україна могла виявляти і повідомляти про спалахи, викликані небезпечними патогенними мікроорганізмами, перш ніж вони представлятимуть загрозу безпеці або стабільності. Наші спільні зусилля допомагають запобігти потраплянню небезпечних патогенів в чужі руки", - зазначають у посольстві.
В 2016 році Міністерство охорони здоров'я України та Державна служба України з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів підписали меморандум про приєднання до багатонаціональної робочої групи з метою зміцнення глобальної безпеки в області охорони здоров'я і створення добре функціонуючих мереж епіднагляду за хворобами на сході. Крім того, щорічно проводиться Український регіональний симпозіум з дослідження здоров'я, в якому беруть участь учасники SWMP і багато інших. У 2019 році Симпозіум зібрав у цілому 553 учасники і 446 презентацій.
В даний час виконавчими агентами Програми зменшення біологічної загрози в Україні є Міністерство охорони здоров'я, Державна служба України з безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів, Національна академія аграрних наук і Міністерство оборони.
Серед недавніх досліджуваних проектів в посольстві США в Україні відзначають вивчення перенесення інфекцій перелітними птахами над Україною; Поширеність вірусу геморагічної лихоманки і хантавірусів, діагностика пацієнтів з підозрою на лептоспіроз; Поширення вірусу африканської чуми свиней (АЧС) на домашніх свиней і диких кабанів в Україні. Створення потенціалу для вивчення процесу передачі вірусу АЧС шляхом визначення характеристик ізолятів вірусів за допомогою секвенування геному і філогенетичного аналізу; Біологічний нагляд за АЧС та регіональна оцінка ризику АЧС: обстеження на місцях.